¹Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.

²Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.

³Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.

⁴За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.

⁵Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.

⁶Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.

⁷Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.

⁸Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.

⁹Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.

¹⁰Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.

¹¹Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.

¹²Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.

¹³Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟

¹⁴Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.

¹⁵Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.

¹⁶Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.

¹⁷Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;

¹⁸Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.

¹⁹Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.

²⁰Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,

²¹Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?

²²Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —

²³Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.

²⁴З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,

²⁵Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.

²⁶Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;

²⁷Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?

²⁸Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.

²⁹Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.