¹Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому.

²За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.

³Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.

⁴Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.

⁵Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.

⁶Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.

⁷Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.

⁸Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.

⁹Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.

¹⁰Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.

¹¹Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.

¹²Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.

¹³Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.

¹⁴Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.

¹⁵Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.

¹⁶Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.

¹⁷Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.

¹⁸Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.

¹⁹Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.

²⁰Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.

²¹Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.

²²Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.

²³Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв.

²⁴Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.

²⁵Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.

²⁶Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє.

²⁷Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.

²⁸Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.

²⁹Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.

³⁰Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.

³¹Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.