¹Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.

²Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.

³Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.

⁴Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.

⁵Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.

⁶Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.

⁷Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.

⁸О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.

⁹Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.

¹⁰Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.

¹¹Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.

¹²Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.

¹³Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.

¹⁴Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.

¹⁵Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.

¹⁶Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.

¹⁷Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.

¹⁸Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.

¹⁹Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.

²⁰Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.

²¹Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.

²²Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.

²³Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.

²⁴Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.

²⁵Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.

²⁶Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.

²⁷Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.

²⁸На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.