¹Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його!

²Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.

³А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї.

⁴Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї — Господь імя його — і радуйтесь перед ним!

⁵Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.

⁶Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.

⁷Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,

⁸Тремтїла земля — і небеса клянули перед Богом — сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.

⁹Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.

¹⁰Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.

¹¹Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.

¹²Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.

¹³Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.

¹⁴Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.

¹⁵Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.

¹⁶Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.

¹⁷Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними — Господь живущий у сьвятинї Синая.

¹⁸Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.

¹⁹Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.

²⁰Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.

²¹Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.

²²Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,

²³Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх.

²⁴І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню.

²⁵Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали.

²⁶На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля!

²⁷Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові.

²⁸Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам!

²⁹Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі.

³⁰Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають!

³¹Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога.

³²Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа,

³³Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним.

³⁴Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами.

³⁵Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!