¹Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.

²Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,

³І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.

⁴Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.

⁵Терплючи голод і смагу, вони томились душею.

⁶Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.

⁷І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.

⁸Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!

⁹Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.

¹⁰Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,

¹¹Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,

¹²Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.

¹³Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.

¹⁴Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.

¹⁵Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!

¹⁶Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.

¹⁷Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.

¹⁸Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.

¹⁹Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.

²⁰Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.

²¹Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!

²²Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!

²³Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,

²⁴Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;

²⁵Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.

²⁶Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.

²⁷Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.

²⁸Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.

²⁹Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.

³⁰І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.

³¹Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,

³²І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!

³³Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,

³⁴Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.

³⁵Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;

³⁶І поселяє там голодних, і закладають оселю.

³⁷Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.

³⁸Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.

³⁹Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.

⁴⁰Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;

⁴¹Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.

⁴²Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.

⁴³Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.