¹Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.

²Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!

³Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.

⁴Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.

⁵В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!

⁶Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.

⁷Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,

⁸І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.

⁹Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.

¹⁰Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.

¹¹Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.

¹²Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.

¹³Чув бо я брехню від багацько людей — кругом пострах — як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.

¹⁴Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!

¹⁵Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!

¹⁶Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!

¹⁷Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!

¹⁸Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!

¹⁹Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.

²⁰Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.

²¹Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.

²²Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.

²³Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.

²⁴Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.