¹А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,

²й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.

³Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.

⁴Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.

⁵Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.

⁶Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.

⁷І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.

⁸Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.

⁹І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю ізʼяву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.

¹⁰І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?

¹¹Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.

¹²Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.

¹³Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.

¹⁴І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:

¹⁵Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.

¹⁶І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.

¹⁷Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.

¹⁸І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.

¹⁹Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?

²⁰Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.

²¹Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.

²²Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;

²³і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.

²⁴Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?

²⁵Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?

²⁶Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.

²⁷Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.