¹І відказав Йов і промовив:

²О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!

³Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.

⁴Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.

⁵Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?

⁶Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?

⁷(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.

⁸О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!

⁹О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!

¹⁰Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.

¹¹Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?

¹²Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?

¹³Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?

¹⁴До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.

¹⁵Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,

¹⁶Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.

¹⁷Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.

¹⁸Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;

¹⁹Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,

²⁰Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.

²¹Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.

²²Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;

²³І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?

²⁴Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.

²⁵Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?

²⁶Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!

²⁷Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!

²⁸Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?

²⁹Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!

³⁰Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?