¹І відказав Йов і рече:

²Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?

³Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?

⁴Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.

⁵А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,

⁶То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.

⁷Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).

⁸Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.

⁹Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.

¹⁰Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.

¹¹Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.

¹²Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.

¹³Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.

¹⁴Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.

¹⁵Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.

¹⁶Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.

¹⁷Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.

¹⁸Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.

¹⁹Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.

²⁰Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:

²¹О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!

²²За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?

²³О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —

²⁴Про вічні часи на каменї видовбати!

²⁵Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,

²⁶І я в тїлї мойму побачу Бога.

²⁷Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!

²⁸Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!

²⁹О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!