¹І відказав Елифаз із Теману й промовив:

²Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.

³Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?

⁴Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?

⁵Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.

⁶Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.

⁷Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;

⁸Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.

⁹Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.

¹⁰За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,

¹¹Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.

¹²Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!

¹³Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?

¹⁴Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.

¹⁵Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,

¹⁶Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?

¹⁷Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?

¹⁸Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —

¹⁹Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:

²⁰Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!

²¹Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.

²²Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.

²³Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —

²⁴Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.

²⁵І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;

²⁶Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.

²⁷Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.

²⁸Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.

²⁹А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;

³⁰Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.