¹І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.

²Було ж близько Жидівське сьвято кучок.

³Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.

⁴Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.

⁵Бо й брати Його не вірували в Него.

⁶Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.

⁷Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.

⁸Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.

⁹Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.

¹⁰Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.

¹¹Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?

¹²І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.

¹³Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.

¹⁴Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.

¹⁵І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?

¹⁶Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.

¹⁷Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.

¹⁸Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.

¹⁹Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?

²⁰Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?

²¹Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.

²²Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.

²³Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?

²⁴Не судїть по виду, а праведний суд судїть.

²⁵Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?

²⁶І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?

²⁷Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.

²⁸Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.

²⁹Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.

³⁰Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.

³¹Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?

³²Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.

³³Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.

³⁴Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.

³⁵Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?

³⁶Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?

³⁷В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.

³⁸Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.

³⁹Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.

⁴⁰Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,

⁴¹инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?

⁴²Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?

⁴³Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.

⁴⁴Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.

⁴⁵Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?

⁴⁶Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.

⁴⁷Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?

⁴⁸Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?

⁴⁹А сей народ, що не знає закону, проклятий.

⁵⁰Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:

⁵¹Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?

⁵²Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.

⁵³І пійшов кожен до дому свого.