¹Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.

²Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.

³І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:

⁴всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.

⁵І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:

⁶Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.

⁷Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?

⁸Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.

⁹Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.

¹⁰Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,

¹¹і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть.

¹²Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.

¹³І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє.

¹⁴Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати:

¹⁵я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.

¹⁶Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас.

¹⁷І будете ненавиджені від усїх задля імя мого.

¹⁸Та й волосина з голови вашої не загине.

¹⁹У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

²⁰Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його.

²¹Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.

²²Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.

²³Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому.

²⁴І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

²⁵І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї.

²⁶І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся.

²⁷І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою.

²⁸Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.

²⁹І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:

³⁰Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.

³¹Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.

³²Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.

³³Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

³⁴Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той.

³⁵Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї.

³⁶Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

³⁷Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.

³⁸Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.