¹Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.

²І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.

³І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.

⁴І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.

⁵І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.

⁶Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.

⁷І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?

⁸Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.

⁹І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,

¹⁰У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.

¹¹А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.

¹²І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.

¹³Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.

¹⁴Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.

¹⁵Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.

¹⁶І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.

¹⁷І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.

¹⁸Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три днї.

¹⁹Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.

²⁰Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.

²¹І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,

²²Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві; як віщував Йосиф їм.

²³Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.