¹Се ймена в синів Ізраїлевих, що поприходили в Египет вкупі з Яковом. Кожен з усїм домом своїм прийшов.

²Рубен, Симеон, Левій, Юда,

³Іссахар, Зебулон та Бенямин,

⁴Дан та Нефталїй, Гад та Ассер.

⁵Було ж усїх душ, що повиходили з чересел Яковових, сїмдесять душ. Йосиф же був в Египтї.

⁶І вмер Йосиф, і всї брати його, і весь той рід.

⁷Ізрайлитяне ж та були плодющі, і розростались і намножувались, і впотужнювались переважливо, і сповнилась ними земля.

⁸Устав же царь новий над Египтом, що не знав Йосифа.

⁹І каже народові свойму: Та се ж нарід Ізраїльський більший і потужнїщий над нас.

¹⁰Нумо перехитрувати їх, ато намножаться і як випаде нам війна, так пристануть і вони до ворогів і бити муть на нас, та й вийдуть із нашої землї.

¹¹І поставлено над ними приставникїв в роботї, щоб їх мучили паньщиною своєю; і збудували вони харчові городи Фараонові: Питом і Раємзес.

¹²Но що більш мучили їх, то все більш намножувались вони і вбивались у силу. І стало потїсно Египтянам од Ізрайлитян.

¹³І приневолювали Египтяне Ізрайлитян аж надто до роботи.

¹⁴І гірко було їм жити в тяжкій неволї, на глинищах та цегельнях, та й у всякій польовій роботї, що приганяли їх до неї під пригоном.

¹⁵І каже царь Египецький бабам сповитухам Єврейським, одна була на імя Сифра, друга на імя Пуя,

¹⁶І каже: Як бабувати мете в Єврейських жінок, дак придивляйтесь: коли син, убивайте, а дочка, нехай жиє.

¹⁷Та побоялись баби сповитухи Бога, і не чинили так, як повелїв їм царь Египецький, а лишали при життю хлопяток.

¹⁸І прикликав царь Египецький баби сповитухи, та й каже їм: Про що ви таке чините й лишаєте живих хлопяток?

¹⁹І кажуть баби сповитухи Фараонові: Бо Єврейки не такі, як Египтянки: молодицї вони моторні; нїм прийде баба, вони родять.

²⁰І допомагав Бог бабам сповитухам, і намножувались люде й употужнювались велико.

²¹А за те, що боялись баби сповитухи Бога, погоджував їм Бог у домівках.

²²І повелїв Фараон усьому народові свойму словами: Усякого сина, що народиться в Євреїв, кидайте в ріку, а всяку дочку доглядайте.