¹І глаголав Господь всї словеса оцї, глаголючи:

²Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького.

³Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем.

⁴Не робити меш собі ваяного кумира чи подобини того, що на небесах у горі, і того, що на землї внизу, і того, що в водах і попід землею.

⁵Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконнє отецьке на дїтях у третьому, і четвертому родї тих, що ненавидять мене.

⁶І роблю добро тисячами родів тих, що люблять мене і допильновують заповідей моїх.

⁷Не призивати меш імени Господа, Бога твого, марно. Бо не вважати ме Господь безвинним того, хто призиває імя його марно.

⁸Памятай день субітнїй, щоб сьвятити його.

⁹Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє.

¹⁰День же семий субота Господеві, Богу твойму.

¹¹Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його.

¹²Шануй батька твого й матїр твою, щоб довголїтен був ти на землї, що Господь, Бог твій, дасть тобї.

¹³Не вбивати меш.

¹⁴Не прелюбкувати меш.

¹⁵Не красти меш.

¹⁶Не сьвідкувати меш льживо на близького твого.

¹⁷Не поривати меш очей на хату близнього твого; не поривати меш очей на жену його, нї на раба його, нї на рабиню його, нї на скотину його, нї на осла його, нї на що, що є близьнього твого.

¹⁸І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки.

¹⁹І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нам, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нам Бог, ато повміраємо.

²⁰І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали.

²¹І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог.

²²І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами.

²³Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі.

²⁴Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе.

²⁵Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його.

²⁶Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.