¹Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?

²Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.

³Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.

⁴Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

⁵Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.

⁶Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

⁷Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

⁸Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.

⁹Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.

¹⁰І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.

¹¹Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.

¹²Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.

¹³Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.

¹⁴Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.

¹⁵Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.

¹⁶Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.

¹⁷Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.

¹⁸Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).

¹⁹Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.

²⁰Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.

²¹Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.

²²Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,

²³бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.

²⁴Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?

²⁵Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.