¹Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого).

²Знаємо ж, що суд Божий по істинї на тих, що роблять таке.

³Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?

⁴Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуєш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?

⁵По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога,

⁶котрий віддасть кожному по дїлам його:

⁷тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння — життє вічне;

⁸а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв.

⁹Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;

¹⁰слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.

¹¹Нема бо в Бога вважання на лиця.

¹²Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме

¹³(Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.

¹⁴Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:

¹⁵вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);

¹⁶в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.

¹⁷Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,

¹⁸і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;

¹⁹і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,

²⁰наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.

²¹Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?

²²говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?

²³ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?

²⁴Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.

²⁵З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.

²⁶Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?

²⁷І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.

²⁸Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,

²⁹а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.