¹І рече Господь Мойсейові:

²Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.

³З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.

⁴На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.

⁵І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.

⁶І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.

⁷І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.

⁸Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.

⁹І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.

¹⁰І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.

¹¹І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.

¹²І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.

¹³І рече Господь Мойсейові:

¹⁴Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.

¹⁵До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.

¹⁶А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.

¹⁷І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.

¹⁸А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.

¹⁹І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.

²⁰Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.

²¹Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.

²²Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.

²³І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.