¹І рече Господь Мойсейові:

²Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Сьвятими ви мусите бути; я бо сьвятий, Господь, Бог ваш.

³Матері своєї й батька свого кожне мусить боятись; і суботи мої пильнуйте. Я Господь, Бог ваш.

⁴Не обертайтесь до ідолів, і литих богів собі не робіте. Я Господь, Бог ваш.

⁵І як приносити мете жертву мирну Господеві, то приносїть її, щоб зʼєднати собі благословеннє.

⁶В день, як будете приносити жертву, і другого дня можна вам їсти її; а що зостанеться на третій день, те спалити треба на вогні.

⁷Коли ж би ззїли на третій день, так се гидь, не буде вона до вподоби.

⁸І хто їв її, візьме на себе провину: бо сьвятиню Господню зневажив, і викорениться душа та зміж людей своїх.

⁹І коли справляєте жнива на землї вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало.

¹⁰Так само з виноградника твого не збирати меш грони до послїднього, а грони, що попадали, не збирати меш; для вбогого і приходня покинеш їх. Я Господь, Бог ваш.

¹¹І не будете красти, нї ошукувати, нї брехати одно на одного.

¹²І не божити метесь імям моїм льживо; бо зневажиш імя Бога твого. Я Господь, Бог ваш.

¹³Не тїснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати.

¹⁴Не лаяти меш глухого, а перед слїпим не класти меш нїчого, об що можна спотикнутись, а мусиш боятись Бога твого. Я Господь.

¹⁵Не кривдити мете на судї, і не потурати мете вбогому, і не вважати меш на особу богатого. По правдї будеш судити ближнього твого.

¹⁶Не будеш обмовляти між людьми твоїми, і не вставати меш на життя ближнього твого. Я Господь.

¹⁷Не будеш ненавидїти брата твого в серцї твойму. Докори поважно ближнього твого, щоб не бути тобі винуватим за гріх його.

¹⁸Не мстити мешся і не ворогувати меш проти синів люду твого, а мусиш любити ближнього твого, як себе самого. Я Господь.

¹⁹Установ моїх мусите пильнувати. Не злучувати меш твоєї скотини двох пород. Не засївати меш ниви своєї двома насїннями, і не вдягати мешся в одежину із двоякого ткання.

²⁰І коли хто зляжеться з жінкою, а вона заручена рабиня, та зовсїм не викуплена, анї випущена на волю, скарані будуть обоє; не смертю, бо вона не на волї.

²¹А він мусить принести жертву за провину до входу в соборний намет, барана як жертву за провину;

²²І відправить сьвященник покуту за гріх його жертвуючи барана перед Господом; і проститься йому гріх його, що ним провинив.

²³Як же прийдете в країну та понасаджуєте дерева про харчуваннє, то вважайте перві плоди їх нечистими; три роки вони будуть про вас необрізаними, не їсти мете плоду з них;

²⁴На четвертому ж роцї посьвятите все, що вродить на їх, на хвалу Господеві: Я Господь Бог ваш.

²⁵А на пятій рік можна їсти, що вродить на них, і се буде ваша користь.

²⁶Не їсти мете нїчого з кровю. Не будете нї ворожити нї замовляти.

²⁷Не підстригати мете кругом потилицї вашої, і не псувати меш краю бороди твоєї.

²⁸І не будете робити нарізок задля мерця на тїлї своїм, і не будете наколювати письма на собі. Я Господь.

²⁹Не погань дочки твоєї, допускаючи її до блудування; ато стане блудувати земля та й сповниться розворотом.

³⁰Субіт моїх пильнуйте і перед сьвятинею моєю благовійте. Я Господь.

³¹Не вдавайтесь до закленателїв, і до ворожбитів; не шукайте їх, щоб не опаскудитись вам від них. Я Господь, Бог ваш.

³²Перед сивим волосом уставати мусиш і шанувати лице старого, і бояти мешся Бога твого. Я Господь.

³³І коли пробувати ме в тебе приходень у землї вашій, не тїснити меш його.

³⁴Як землянин мусить бути приходень ваш, що пробуває між вами, і любити мусиш його, як себе самого; приходнями бо ви були в землї Египецькій. Я Господь, Бог ваш.

³⁵І не кривдите мете в судї, в мірі, у вазі, і в насипу;

³⁶Вірна вага, вірне каміннє вагове, вірна єфа і гин вірний буде у вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї.

³⁷І мусите пильнувати усїх установ моїх, і всїх присудів моїх, і сповняти їх. Я Господь.