¹І рече Господь Мойсейові:

²Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Я Господь, Бог ваш.

³Не будете ви ходити робом Египецької землї, де ви жили, і не будете ходити робом Канаан землї, куди приведу вас; і по установам тамешнім не будете жити.

⁴Суди мої сповняйте і установ моїх пильнуйте, щоб ходити в них. Я Господь, Бог ваш.

⁵І будете сповняти установи мої й суди мої, котрі сповняючи, чоловік жити буде. Я Господь.

⁶Нїхто не буде наближуватись до родички, щоб відкрити наготу її. Я Господь.

⁷Наготи батька і матері не відкривати меш; вона мати твоя, не відкриєш наготи її.

⁸Наготи жінки батькової не відкривати меш; нагота се батька твого.

⁹Наготи сестри твоєї, дочки батька твого, або дочки матері твоєї, що родилась дома, чи осторонь родилась, не відкривати меш наготи її.

¹⁰Наготи дочки сина твого, чи дочки твоєї дочки не відкривати меш; бо се твоя нагота.

¹¹Наготи дочки в жінки батька твого, що родилась від батька твого, та що сестра тобі, наготи її не відкривати меш.

¹²Наготи сестри батька твого не відкривати меш; вона родичка батька твого.

¹³Наготи сестри матері твоєі не відкривати меш; бо вона родичка матері твоєї.

¹⁴Наготи брата батька твого не відкривати меш: до жінки його не наближишся, вона тїтка тобі.

¹⁵Наготи невістки твоєї не відкривати меш: вона жінка сина твого, не відкривати меш наготи її.

¹⁶Наготи жінки брата твого не відкривати меш; се нагота брата твого.

¹⁷Наготи молодицї і дочки її не відкривати меш; дочки в сина її і дочки в дочки її не брати меш, щоб відкрити наготу її: родичі вони: се дїло соромне.

¹⁸І жінки в купі з сестрою не брати меш, щоб ревнувала, як відкривати меш наготу її коло неї за життя її.

¹⁹І до молодицї в днї чищення її не наближувати мешся, щоб відкрити наготу її.

²⁰А з жінкою ближнього твого не злягати мешся, щоб вийшло сїмя, та й опоганитись тобі із нею.

²¹І сїмя твого не оддаси провести через огонь ради Молеха, і не паскудити меш імени Бога твого. Я Господь.

²²І з музьким полом не зляжешся, як злягаєш з жінкою; гидота бо се.

²³І нї з якою скотиною не зляжешся, та й опоганишся нею; і молодиця нехай не становиться перед скотиною, щоб злучитись; се огидне паскудство.

²⁴Не поганьтесь нїчим сим: бо сим усїм опоганились народи, що їх виганяю поперед вами.

²⁵І спаскуджено землю, і покарав я провину її, і земля викинула осадників своїх.

²⁶Тим же то допильновуйте установ моїх і присудів моїх, і не чинїте нї однієї з гидот сих, нї земляне, нї приходнї, що пробувають між вами.

²⁷Усї бо гидоти сї чинили осадники землї сієї, що були перед вами, і спаскуджено землю;

²⁸Щоб не викинула вас земля, як опаскудите її, так як викинула народа, що був перед вами:

²⁹Бо кожне, хто чинити ме що з тих гидот, — душі, що се зроблять, викореняться із між людей своїх.

³⁰Оце ж допильновуйте заповідей моїх, щоб не витворяли огидних привичок, що витворялись перед вами, та й щоб не опаскудились ними. Я Господь, Бог ваш.