¹І позирнув я, коли ж на твердинї понад херувимами щось наче сапфир-камінь, щось наче престол було видко над ними.

²І сказав він до вдягненого в лняну одежу: Увійди проміж колеса під херувимами, набери повні пригорщі жару зпід простору між херувимами та й висип на город. І ввійшов той перед очима в мене.

³Херувими ж стояли праворуч од храму, як той чоловік ввійшов, й сповнила хмара середний двір.

⁴Господня ж слава знялась із херувима до храмового порога, й сповнила хмара храм, та й двір був повен сяєва слави Господньої.

⁵І чути було шум крил херувимових аж у крайньому придвіррі, мов би голос всемогущого Бога, як він говорить.

⁶Як же він приказав одягненому в лняну одежу: Набери жару з простору між херувимами, пійшов той і став коло колеса.

⁷І простяг один херувим із між херувимів руку по той жар між херувимами, й узяв та й подав у пригорщу одягненому в лняну одежу. Той взяв і вийшов.

⁸Було ж у херувимів видко подобину рук людських під крильми.

⁹І бачив я коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, а на вид ті колеса, — як би з каменя хризолита.

¹⁰Видом же всї четверо однакові, так нїби одно колесо було в другому.

¹¹Як ійшли вони, то йшли на чотири свої боки; ійдучи ж, вони не обертались нїкуди, тілько йшли до того місця, куди повернена була голова.

¹²А все їх тїло й їх спина й їх руки й їх крила й колеса кругом повні були очок, — так у всїх чотирьох коліс.

¹³Колеса сї, як я чув, називано — Вихор.

¹⁴В кожного ж із них було чотири лиця: Лице в одного — лице херувимове; лице в другого — лице чоловіче; у третього було лице левине, а в четвертого — лице орлове.

¹⁵І знялись херувими в гору. Се були ті ж животини, що бачив я при Ховар-річцї.

¹⁶І як ійшли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими розпростирали крила, щоб ізнятись над землю, так не оддїлялись од них і колеса, а були все при них.

¹⁷Як вони зʼупинялись, то й колеса зʼупинялись; а як вони здіймались угору, та й колеса здіймались; був бо в них животний дух.

¹⁸І покинула слава Господня храмовий поріг та й стала над херувимами.

¹⁹І замахали херувими крильми, й знялись угору перед очима в мене від землї; як вони підіймались, та й колеса коло них. І зʼупинились вони коло ввіходу в восточню браму в Господньому дому, а над ними сияла слава Бога Ізрайлевого.

²⁰Се були сї самі животини, що я бачив при Ховар-ріцї у підніжжі Бога Ізрайлевого, й взнав я, що се були херувими.

²¹У кожного — по чотири лиць, і в кожного по чотири крил, і щось наче людські руки були в їх під крильми.

²²А подобина лиць у них була та сама, яку я бачив при Ховар-ріцї, — й вид їх і самі вони. Кожний ішов навпростець перед себе.