¹Се ж останнє Давидове слово, слово Давида, Ессеєвого сина, слово мужа поставленого високо, помазанника Бога Яковового, й любого сьпівця Ізрайлевого:

²Дух Господень глаголе в менї, й слово його на язицї в мене.

³Сказав Бог Ізрайлїв, говорив про мене скеля Ізрайлева: володїти ме над людьми праведний, буде царювати в Господньому страсї.

⁴Як на досьвітньому розсьвітї, при сходї сонця на безхмарньому небі від його сьвітла після дощу виходить із землї трава,

⁵Чи не так же й мій дом перед Богом? Бо завіт віковічно статочнїй й твердий вчинив він зо мною. Чи не так же виходить від його все спасеннє моє й все бажаннє моє?

⁶А безбожники, се його тернє викинене, що рукою його нїхто не торкає,

⁷А хто хоче його зібрати, той бере залїзо, або держало до списа, й палять його на місцї.

⁸А се ймення хоробрих силачів у Давида: Ісбозет Ахаманїй, головний між трьома; він підняв списа свого на вісїмсот мужів, і побив їх заразом.

⁹Після його йде між трьома невміраками Елеазар, син Дода Ахового. Він належав до тих трьох хоробрих, що з Давидом поругали Филистіїв зібраних до війни;

¹⁰Ізрайлитяне виступили були проти них, а він став і стинав Филистіїв покіль рука в його втомилась і неначе приросла до меча. І дарував Господь того дня велику побіду, й військо йшло за ним тільки задля пліндрування.

¹¹Після його йде Самма Агенко, Гарарій. Раз зібрались Филистії в Тирію. Там була нива, засїяна сочовицею. Як же люде повтїкали перед Филистіями,

¹²Зупинився він серед ниви, оборонив її й побив Филистіїв. І подав Господь тодї велику подуж.

¹³Одного разу троє сих силачів з трийцятьох прийшли до Давида в часї жнив в печеру Одоллам, тим часом, як ватага Филистіїв стояла в долинї Рефаїмів.

¹⁴Давид був тодї там в утвердженому місцї, а залога Филистійська стояла в Бетлеємі.

¹⁵І схотїлось Давидові пити, й каже він: Хто б добув менї води з колодязя коло ворот Бетлеємських?

¹⁶І пробились трьох тих силачів через табор Филистійський, набрали води з колодязя Бетлеємського та й принесли Давидові. Та він не схотїв пити її, і вилив на жертву в славу Господеві,

¹⁷І сказав: Сохрани мене, Господи, від того, щоб я таке чинив! Се кров сьмільчаків, що важили життєм своїм, ійдучи по неї! й не схотїв її пити. От що чинили отті три невміраки!

¹⁸Й Абесса, брат Йоабів, Саруєнко, був головним з трьох инших. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.

¹⁹Між сими трьома був він знатнїщий, й був їх отаманом, тим же трьом первим не був рівня.

²⁰Банея, син Йодая, мужа хороброго, великий дїлами, із Казеїла. Він убив двох синів Ариїла з Моабу. Раз, як упав снїг, убив він лева в ямі;

²¹Сей же вбив і велетня Египтїя. Египтїй держав списа в руцї, він же пійшов із палицею на його, вирвав у Египтїя списа з руки та й положив його власним його списом.

²²Таке дїло вчинив Банея Йодаєнко; й був він славний між трьома невміраками;

²³Між трийцятьма був він у шанобі, та первим трьом не був рівня. Давид поставив його найблизшим своїм прибічником.

²⁴(А се ймена прочих силачів Давидових:) Асаїл, брат Йоабів, був між трийцятьма; далїй Елханан Доденко з Бетлеєму;

²⁵Самма з Хароду, Елика з Хароду;

²⁶Херець із Палту; Іра Ікешенко з Текої;

²⁷Ебіезер із Анатоа, Мебуннай із Гуші;

²⁸Залмон із Ахоху, Магарай з Нетофу;

²⁹Хелеб Бааненко з Нетофу; Іддай Рибаєнко з Гиви, Беняминїй;

³⁰Банея з Пирату; Іддай з Нахле-Гаашу;

³¹Абі-Албон із Арби, Азмавет із Бархуму;

³²Еліахба з Саалбону, з синів Яшена — Йонатан;

³³Сама з Гарару; Ахіам Сараренко з Арару;

³⁴Елифелет, син Ахасбая Магахатового, Еліам Ахитофеленко з Гиламу;

³⁵Гезро з Кармелю; Паарай Арбій;

³⁶Ігал Натаненко з Зоби, Банїй з Гаду;

³⁷Зелек Аммонїй, Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;

³⁸Іра з Ітрі, Гареб із Ітрі;

³⁹Урія Гетїй. Усїх трийцять і сїм.