¹Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;

²і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;

³і всї ту саму їжу духовну їли;

⁴і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.

⁵Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.

⁶Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.

⁷Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.

⁸Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.

⁹Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.

¹⁰Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.

¹¹Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.

¹²Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.

¹³Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

¹⁴Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.

¹⁵Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:

¹⁶Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?

¹⁷Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.

¹⁸Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?

¹⁹що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?

²⁰Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.

²¹Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.

²²Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?

²³Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.

²⁴Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.

²⁵Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.

²⁶Бо Господня земля і повня її.

²⁷Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.

²⁸Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.

²⁹Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?

³⁰Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?

³¹Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.

³²Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,

³³яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.