¹Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.

²І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Єлеазара сьвященника й до князїв громадських так:

³Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,

⁴Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.

⁵І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордан.

⁶І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?

⁷Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?

⁸Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:

⁹Вони добрались до долини Эсколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.

¹⁰І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:

¹¹Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.

¹²Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.

¹³І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.

¹⁴І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.

¹⁵Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.

¹⁶І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;

¹⁷А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.

¹⁸Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.

¹⁹Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.

²⁰І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,

²¹І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,

²²І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїльом; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.

²³А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.

²⁴Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.

²⁵І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.

²⁶Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;

²⁷Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.

²⁸І повелїв про них Мойсей Єлеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;

²⁹І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;

³⁰Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.

³¹І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.

³²Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.

³³І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.

³⁴І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,

³⁵Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,

³⁶Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.

³⁷А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,

³⁸Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.

³⁹Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.

⁴⁰І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.

⁴¹Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яїровими селами.

⁴²А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.