¹Як же перейшли всї люде через Йордань, сказав Господь Йозейові:

²Возьми із народу дванайцять чоловіка, по чоловікові з кожнього поколїння,

³І повелїть їм: Возьміте звідтіля, з посеред Йорданї, з того місця, де стояли ноги сьвященників, дванайцять каменів, та й понесїть їх із собою тай покладїте на ночлізї, де обляжетесь про сю ніч.

⁴І покликав Йозуа дванайцять чоловіка, що призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожнього поколїння,

⁵І повелїв їм Йозей: Ідїть перед ковчега Господа, Бога вашого, на серед Йорданї, та возьми кожен з вас по каменню на плечі, по лїчбі поколїнь синів Ізрайлевих,

⁶Щоб були вони у вас повсячасним знаменнєм; як питати муть вас колись ваші сини: Про що се каміннє в вас?

⁷Ви відказувати мете їм: Се про те, що вода Йорданьска перестала текти перед скринею закону Господнього, як вона переходила через Йордань. Вода Йорданьска перестала текти; так і мусить се каміннє бути синам Ізрайлевим памятником на всї вічні часи.

⁸І вчинили сини Ізраїля так, як повелїв їм Йозей, і взяли дванайцять каменів зпосеред Йорданї, як Господь велїв Йозейові, по лїчбі поколїнь Ізрайлевих, і перенесли їх із собою на те місце, де обночувались, та й поскладали їх там.

⁹А Йозуа поставив посеред Йорданї дванайцять каменів на тому місцї, де стояли ноги сьвященників, що несли скриню сьвідчення, і стоять вони там по сей день.

¹⁰Сьвященники же, ті, що несли ковчега, стояли посеред Йорданї, покіль закінчилось усе, що заповідав Господь Йозейові промовити до людей, згідно з усїм, що заповідав Мойсей Йозейові, і покіль нарід сквапно переходив.

¹¹Як же попереходили всї люде, перейшов і ковчег Господень і сьвященники поперід народу.

¹²А Рубенїї, Гадїї і пів поколїння Манассієвого перейшли збройно передом синів Ізрайлевих, як заповідав їм Мойсей.

¹³Силою до сорока тисяч збройного люду двинули вони перед Господом на війну в Ерихонські степи.

¹⁴Того дня звеличив Господь Йозея в очу всього Ізраїля, і вони держали його тепер високо, так як Мойсея, поки було віку його.

¹⁵І сказав Господь Йозейові:

¹⁶Повели сьвященникам, що несуть скриню сьвідчення, щоб вийшли з Йорданї.

¹⁷І повелїв Йозей сьвященникам кажучи: Вийдїть із Йорданї!

¹⁸І як повиходили з Йорданї сьвященники, що несли ковчега Господнього, і скоро стали їх ноги на суші, вернулась вода Йорданська на прежнє місце, та й зайняла всюди береги, як перше.

¹⁹Нарід же повиходив із Йорданї десятого дня первого місяця, та й отаборивсь у Галгалї на східній сторонї від Ерихону.

²⁰Ті ж дванайцять каменнів, що взяли вони з Йорданї, поставив Йозей в Галгалї,

²¹І сказав до синів Ізраїля так: Коли ваші сини питати муть колись у батьків своїх: Що се за каміннє?

²²То скажете синам вашим: Ізраїль перейшов тут через Йордань сухоніж,

²³Бо Господь, Бог ваш, висушив Йорданську воду перед вами, аж покіль ви перейшли, так само, як зробив Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив перед нами, аж покіль ми перейшли,

²⁴Щоб усї народи на землї знали, що рука Господня потужна, щоб ви боялись Господа, Бога вашого, поки вашого віку.