¹Скупив тодї Йозуа всї поколїння Ізрайлеві в Сихемі, і поскликав старшину Ізрайлеву, і князїв його, і суддїв його й начальників його, і станули вони перед Богом.

²Рече тодї Йозуа до всього народу: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: У давні давна жили ваші предки по тім боцї Евфрату, Тара, батько Авраамів і Нахорів, і служили иншим богам.

³Але я вивів вашого предка Авраама із тогобочньої країни, та й проводив його по всїй Канаан землї і дав йому без лїку потомків, і дарував йому Ізаака.

⁴Ізаакові ж дарував я Якова та Езава, і надїлив Езавові Сеїр-гори, щоб він узяв їх в державу, Яков же й сини його спустились у Египет.

⁵Тодї послав я Мойсея та Арона та й покарав Египет чудесами, що вдїяв у ньому. Потім вивів я вас,

⁶Та й повів батьків ваших із Египту, та й дійшли ви до моря. Египтяне ж уганяли за вашими батьками до Червоного моря з боєвими колесницями й комонником.

⁷І покликнули вони до Господа про рятунок, і дав він так, що між вами і Египтянами постала густа темрява; тодї попустив він морю ринуту, так що вкрило їх. І вбачали ви своїми очима, що я допустив на Египтян; потім пробували ви немалий час у пустинї.

⁸А звідтіля двинув я вас у землю Аморіїв, що седїли осадами по тім боцї Йорданї, і воювали вони з вами, та я подав їх вам на поталу, і ви осягли землю їх у державу і я вигубив їх перед вами.

⁹Потім устав Балак Зіпоренко, царь Моабійський, і бив на Ізраїля. І послав він кликати Білеама Беоренка, щоб вас прокляв.

¹⁰Однакже я не схотїв слухати Білеама; він же ще й надто благословив вас, і сим робом визволив я вас з рук його.

¹¹Потім перейшли ви за Йордань і дойшли до Ерихону, і били на вас осадники Ерихонські, Аморії, Ферезії, Канаанїї, Гетії, Гергазії, Гевії та Евузії, і подав я вам їх на поталу.

¹²І послав я шершнї поперед вас, і прогнали вони їх перед вами, двох царів Аморійських. Не мечем твоїм і не луком твоїм се сталось.

¹³І надїлив я землею вас, в якій ти не трудився, і городами, що їх ви не будували, а одначе ви осїлись у них; виноградниками й оливними садами, що не насаджували ви, а пожиткуєтесь ними.

¹⁴Оце ж бійтеся Господа і служіть йому щиро та вірно, та відпихайте геть боги, що їм ваші предки по тім боцї ріки й у Египтї служили, а служіте Господеві.

¹⁵Коли ж не любо вам служити Господеві, так вибирайте тепер, кому хочете служити: чи богам, що їм служили предки ваші, що жили по тім боцї ріки, чи богам Аморіїв, що в землї їх ви тепер живете; я ж і мій дом служити мем Господеві!

¹⁶Відказав тодї люд й казав: Нї! не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити иншим богам!

¹⁷Нї! Господь нашим Богом; се він був, що вивів нас і батьків наших із Египту, де ми були неволники, привів сюди і перед нашими очима чинив сї великі чудеса, і всюди нас оберегав у дорозї, що нею ми ходили, й між усїма народами, що через них ми проходили.

¹⁸І попроганяв Господь поперед нами всї народи, й Аморіїв, осадників бувших у сїй землї. Тож і ми служити мемо Господеві, бо він Бог наш!

¹⁹І рече Йозуа до люду: Не зможете ви служити Господеві, бо він сьвятий Бог; ревнивий Бог він; не стерпить вам переступи ваші й гріхи ваші!

²⁰Як покинете Господа і служити мете чужоземнїм богам, він одвернеться від вас і попустить допуст на вас і погибель, після того як перше посилав вам благодать.

²¹І відказав люд Йозуйові: Нї, волимо служити Господеві!

²²Рече тодї Йозуа до люду: Ви сьвідки за себе самих, що вибрали службу Господеві? І мовляли вони: Так, ми сьвідками!

²³Повідкидайте ж геть богів чужоземнїх, які є між вами, і прихилїте ваші серця до Господа, Бога Ізрайлевого!

²⁴І мовляли люде Йозуйові: Волимо Господеві, Богу нашому, служити і гласу його слухати!

²⁵І постановив Йозуа того дня завіт з народом, і дав їм там у Сихемі закон і право.

²⁶І написав Йозуа сї слова в книзї закону Божого, і взяв камення великого та й поставив там під дубом, що був при храминї Господнїй.

²⁷І промовив Йозуа до всього люду: Дивітесь, сей камінь сьвідкувати ме проти нас, бо він чув усї слова, що глаголав до нас Господь; тим і мусить бути сьвідком проти вас, щоб не зрадили ви Бога вашого.

²⁸Після сього відпустив Йозуа нарід, кожного в його державу.

²⁹По сих бувальщинах умер Йозуа, син Навина, Господень раб, ста і десяти год віку,

³⁰І поховано його в займищі наслїдньої держави його в Тамнат-Сараа на Ефраїмовій горі, на північ від Гаас гори.

³¹І служив Ізраїль Господеві докіль жив на сьвітї Йозуа та старшина, що попереживала Ісуса, і знала всї дїї, що вдїяв Господь про Ізраїля.

³²Кости ж Йосифові, що Ізрайлитяне принесли з Египту, поховано в Сихемі на полі, що купив Яков у синів Геммора, батька Сихемового, за сто срібняків і надїлив синам Йосифовим в державу.

³³Умер же й Елеазар Ароненко, і поховано його на горі Фінееса, сина його, що надїлено йому на Ефраїм горах.