¹Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?

²Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?

³Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?

⁴Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!

⁵Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?

⁶Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.

⁷Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.

⁸І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.

⁹Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.

¹⁰Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.

¹¹А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.

¹²Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.

¹³Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)

¹⁴щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.

¹⁵Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него.

¹⁶Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.

¹⁷Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє.

¹⁸Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.

¹⁹Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.

²⁰Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.

²¹То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.

²²Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.

²³Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.

²⁴Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.

²⁵Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.

²⁶Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.

²⁷Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

²⁸Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.

²⁹Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.