¹Дїточки мої, се пишу вам, щоб не грішили; а коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Ісуса Христа праведника.

²А Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цїлого сьвіта.

³А по тому знаємо, що ми пізнали Його, коли заповідї Його хоронимо.

⁴Хто говорить: Я пізнав Його, а заповідей Його не хоронить, той ложник, і в тому нема правди;

⁵хто ж хоронить слово Його, істино у тому любов Божа звершена. По тому знаємо, що ми в Ньому.

⁶Хто говорить, що в Ньому пробуває, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.

⁷Брати, не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину.

⁸Знов заповідь нову пишу вам, що єсть правдиве і в Ньому і в вас: що темрява переходить, а сьвітло правдиве вже сьвітить.

⁹Хто говорить, що він в сьвітлї, а ненавидить брата свого, той в темряві аж досї.

¹⁰Хто любить брата свого, в сьвітлї пробуває, і поблазнї у ньому нема;

¹¹хто ж ненавидить брата свого, той в темряві, і в темряві ходить, і не знає де йде, бо темрява ослїпила очі його.

¹²Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.

¹³Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця.

¹⁴Писав я вам, батьки, що ви пізнали Того, що від почину. Писав я вам, молодята, що ви сильні, і слово Боже у вас пробуває, і що подужали лукавого.

¹⁵Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;

¹⁶все бо, що в сьвітї, — хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, — не з Отця а зо сьвіта.

¹⁷І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.

¹⁸Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година.

¹⁹Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всї наші.

²⁰І ви помазаннє маєте від Сьвятого, і знаєте все.

²¹Не писав я вам, наче б ви не знали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.

²²Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина.

²³Всякий, хто відрікаєть ся Сина, той і Отця не має.

²⁴Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробуває; коли в вас пробувати ме, що ви від почину чули, то й ви будете пробувати у Синї і в Отцї.

²⁵А се обітниця, котру обіцяв нам, — життє вічнє.

²⁶Се писав я вам про тих, що підманюють вас.

²⁷Та помазаннє, котре ви приняли від Нього, в вас пробуває, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазаннє навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому.

²⁸Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приходї.

²⁹Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся.