¹Коли Давид постарівся й нажився доволї, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.

²І зібрав усїх Ізраїлських князїв і сьвященників, і левітів.

³І полїчено левітів від трийцяти років й старійших, і було їх лїком, голова в голову, трийцять і вісїм тисяч чоловіка.

⁴З їх приставлено до послуги в домі Господньому двайцять чотири тисячі, а за писарів та суддїв шість тисяч;

⁵Також чотири тисячі придверників, та чотирі тисячі прославляючих Господа на музичних приборах, що їх поробив задля прослави.

⁶І Давид завів для їх чергу по синах Левіїних — Герзонові, Кагатові та Мерарієві.

⁷З Герзонїїв: Лаєдан та Шимей.

⁸Сини Лаєданові: перший Ехиїл, Зетам та Йоїль, троє.

⁹Сини Шимеєві: Шеломит, Хазиїл та Гаран, троє. Вони голови в поколїннях Лаєданових.

¹⁰Та ще сини Шимеєві: Яхат, Зиза, Еуш та Берія. Це сини Шимеєві, четверо.

¹¹Яхат був головним, Зиза другим; Еуш та Берія мали небагато дїтей, і через те були вони полїчені разом із батьковим домом.

¹²Сини Кагатові: Амрам, Ізгар, Хеврон та Озиїл, четверо.

¹³Сини Амрамові: Аарон та Мойсей. Аарон був одлучений до служби в частї пресьвятій (Сьвятая Сьвятих), сам він і сини його, по віки, щоб палити кадило перед лицем Господнїм, щоб його хвалити й благословити іменем його по віки.

¹⁴А Мойсей, чоловік Божий, та сини його записані в поколїннї Левіїному.

¹⁵Сини Мойсейові: Герзон та Елиезер.

¹⁶Сини Герзонові: перший був Шевуїл.

¹⁷Сини в Елиезера були: перший Рехавія. І не було в Елиезера других синів; а в Рехавії було дуже багато синів.

¹⁸Сини Ізгарові: перший Шеломит.

¹⁹Сини Хевронові: перший Ерія, а другий Амарія, третій Яхазиїл а четвертий Екамам.

²⁰Сини Озиїлові: перший Миха, а другий Ішшія.

²¹Сини Мерарині: Махлі та Муші. Сини Махлїєві: Елеазар за Кис.

²²І помер Елеазар, і не було в його синів, а тільки дочки; й побрали їх за себе сини Кисові, їх брати.

²³Сини Мушієві: Махлі, Едер та Іремот, троє.

²⁴Оце сини Левіїні, по домах батьків їх, голови родин, що були полїчені поіменно голова в голову, та що робили дїло служби в домі Господньому, від двайцяти років й висше.

²⁵Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізрайлїв, дав спокій своєму народові й осадив його в Ерусалимі по віки;

²⁶І левітам не треба носити намет та всякий посуд до служби в йому.

²⁷Через це по останньому приказу Давидовому полїчено левітів від двайцяти років і висше,

²⁸Щоб вони були при синах Аронових до служби в домі Господньому, в дворі й в прилежних будинках, до наглядання за чистотою в цїлій сьвятинї та до всякої роботи службової при домі Божому;

²⁹(А сьвященники) до нагляду за хлїбом показним і пшеничною мукою на хлїбні жертви, та коржами, й сковородами, й печивом, і за всякою мірою та вагою.

³⁰(А левіти) щоб ставали що-ранку дякувати й славити Господа, а так само що-вечора

³¹При приношеннях Господеві жертов всепалення що суботи, й на новому місяцї, й в празники по їх числу, як про їх написано, — непереривно перед лицем Господнїм,

³²І щоб стерегли скриню сьвідчення та сьвятиню й синів Аронових, своїх братів, при службах в домі Господньому.