¹І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.

²Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, — з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:

³Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;

⁴Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;

⁵Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,

⁶Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;

⁷І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.

⁸А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.

⁹Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,

¹⁰Четвертий Мишманна, пятий Еремія,

¹¹Шестий Атай, сьомий Елиєл,

¹²Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,

¹³Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.

¹⁴Вони з синів Гадових — гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.

¹⁵Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.

¹⁶Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.

¹⁷Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, — бо нема неправедностї в руках моїх, — то нехай Бог батьків наших бачить і судить.

¹⁸І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.

¹⁹І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.

²⁰А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.

²¹І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.

²²Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.

²³Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:

²⁴Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;

²⁵З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;

²⁶З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;

²⁷І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;

²⁸І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;

²⁹З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, — але ще багато з їх держалось Саулового дому;

³⁰З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;

³¹З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;

³²З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, — їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;

³³З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.

³⁴З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;

³⁵З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;

³⁶Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;

³⁷Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.

³⁸Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.

³⁹І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;

⁴⁰Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.