¹Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;

²Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.

³Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;

⁴Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;

⁵Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;

⁶Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;

⁷Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;

⁸Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;

⁹Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.

¹⁰Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;

¹¹Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;

¹²Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;

¹³Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.

¹⁴Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.

¹⁵До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

¹⁶Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.

¹⁷Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,

¹⁸І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.

¹⁹О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!

²⁰Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.

²¹Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:

²²Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.

²³Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!

²⁴Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.

²⁵Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.

²⁶Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.

²⁷Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);

²⁸(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;

²⁹А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;

³⁰Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;

³¹Бо не на віки Господь покидає;

³²Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;

³³Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,

³⁴А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,

³⁵Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,

³⁶Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?

³⁷Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!

³⁸Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?

³⁹Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.

⁴⁰Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;

⁴¹Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):

⁴²Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;

⁴³Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;

⁴⁴Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;

⁴⁵Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.

⁴⁶Отворили на нас роти свої всї вороги наші.

⁴⁷Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.

⁴⁸Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.

⁴⁹Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,

⁵⁰Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.

⁵¹Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.

⁵²Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;

⁵³Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.

⁵⁴Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!

⁵⁵І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:

⁵⁶Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!

⁵⁷Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!

⁵⁸Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.

⁵⁹Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!

⁶⁰Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.

⁶¹Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,

⁶²(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.

⁶³Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.

⁶⁴О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;

⁶⁵Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;

⁶⁶Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!