¹За його часу напав Навуходонозор, царь Вавилонський, й Йоаким був його підневоленим три годи, та потім відпав од нього.

²І насилав Господь на нього ватаги Халдеїв і ватаги Сирийцїв, і орди Моабіїв та орди Аммонїїв, — напускав їх на Юду, щоб витратити його, по слову Господньому, що виповідав через слуги свої пророки.

³По приказу Господньому склалось воно над Юдою, щоб відкинути його од лиця свого задля гріхів Манассіїних, за все, що він коїв;

⁴Та за кров безвинних, що проливав, так що сповнив Ерусалим безвинною кровю, — сього не схотїв Господь простити.

⁵Инше про Йоакима й про все, що він чинив, прописане в лїтописї царів Юдиних.

⁶І спочив Йоаким із батьками своїми, а його син Ехонїя став царем намість його.

⁷Царь же Египецький не рушав більш із землї своєї, бо царь Вавилонський забрав усе від Египецького потока та й до Евфрат-ріки, що було царя Египецького.

⁸Вісїмнайцять год віку було Ехонїї, як він настав царем, а три місяцї царював він у Ерусалимі. Матїр його звали Нехушта Елиатанівна, з Ерусалиму.

⁹І чинив він таке, що Господеві не до вподоби, притьма як чинив отець його.

¹⁰Того часу підступили слуги Навуходонозорові, царя Вавилонського, під Ерусалим, і город опинився в облязї.

¹¹І прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, під город, як слуги його облягали його.

¹²І вийшов Ехонїя, царь Юдейський, до царя Вавилонського, він і мати його й слуги його, князї його й скопцї його, — й узяв його царь Вавилонський, на восьмому роцї свого царювання;

¹³І повивозив усї скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; та й порозбивав увесь посуд золотий, що поробив Соломон, царь Ізраїлський, у храму Господньому, по слову Господньему;

¹⁴І вивів увесь Ерусалим у полон, усїх князїв, і все хоробре військо — десять тисяч, до того всї теслї й слюсарі: нїкого не зосталось опріч убогих людей землї.

¹⁵І одвів він Ехонїю в Вавилон, і матїр цареву й жінок царевих і скопцїв його, й знатнїх землї позаймав у полонь з Ерусалиму в Вавилон.

¹⁶До того й усїх спосібних до зброї сїм тисяч, і ремісників тисячу, — всїх мужів сильних і хоробрих позаймав царь Вавилонський в неволю у Вавилон.

¹⁷І зробив царь Вавилонський дядька його Матанїю намість його царем, та й перемінив імя його на Седекію.

¹⁸Двайцять і один рік віку було Седекії, як зроблено його царем, а одинайцять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Либни.

¹⁹І чинив він неправедність в очах Господнїх, притьмя як чинив Йоаким.

²⁰Гнїв Господень був над Ерусалимом та над Юдою такий, що він відкинув їх від обличчя свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.