¹Вісїмнайцятого року царювання Еробоамового став Абія царем над Юдою:

²А царював він три роки в Ерусалимі; мати його звалась Михаїя, Уриїлівна, з Гиви. І була війна між Абією а Еробоамом.

³І вивів Абія на війну військо з людей хоробрих, — чотириста тисяч мужів добірних, а Еробоам виступив проти його на війну з вісїмсот тисячами так само вибраних і хоробрих.

⁴І став Абія на версї гори Земараїмської, одній з гір Ефраїмових, і промовив: Слухайте мене, Еробоаме й усї Ізрайлитяне!

⁵Хиба ви не знаєте, що Господь, Бог Ізрайлїв, дав царство Давидові над Ізраїлем навіки, йому й синам його, по заповіту солї (вічному)?

⁶Але піднявся Еробоам Набатенко, слуга Соломона, сина Давидового, і зворохобивсь проти пана свого.

⁷І скупились кругом його люде пусті, люде роспустні, і перемогли Робоама, сина Соломонового; а Робоам був молодий та слабкий на серце, й не встояв проти їх.

⁸Та й тепер ви гадаєте встояти проти царства Господнього, що в руцї синів Давидових, через те що вас дуже много та що у вас зологі телята, які Еробоам поробив вам за богів.

⁹Чи не ви ж повиганяли сьвященників Господнїх, синів Ааронових, і левітів, і понастановляли в себе сьвященників, які в народів инчих країв? Кожний, хто приходить для свого висьвящення з телям та з сьомма баранами, стає сьвященником тих, що не є богами.

¹⁰У нас же Господь, Бог наш; ми не покидали його, й Господеві служать сьвященники, сини Ааронові, й левіти, кожний в своїй службі.

¹¹І палять вони Господеві всепалення що-ранку і що-вечора, й запашне кадило, й кладуть рядами хлїби на чистому столї й засьвічують золотий сьвічник і лямпи його, щоб горіли що-вечора, бо ми держимо постанову Господа, Бога нашого, а ви покинули його.

¹²І оце нам проводить Бог, і сьвященники його, і труби голосні, щоб греміти проти вас. Сини Ізрайлеві! не воюйте проти Господа, Бога батьків наших, бо не мати мете хісна.

¹³Тим часом Еробоам послав ватагу на засїдку позад їх, так що сам був поперед Юдеїв, а засїдка позад їх.

¹⁴І озирнулись Юдеї, аж се їм битва зпереду й ззаду; й покликнули вони до Господа, а сьвященники затрубили в труби.

¹⁵І кликнули Юдеї. І як всї Юдеї зняли оклик, побив Бог Еробоама і всїх Ізрайлитян перед лицем Абії та Юди.

¹⁶І повтїкали сини Ізрайлеві від Юдеїв, і віддав їх Бог у руки їм.

¹⁷І вчинили між ними Абія й народ його побій великий, і впало вбитих у Ізраїля пятьсот тисяч людей добірнїх.

¹⁸І впокорились тодї сини Ізрайлеві, а сини Юдині стали сильними, бо покладались на Господа, Бога батьків своїх.

¹⁹І гнавсь Абія за Еробоамом, і забрав у його міста: Бетель із залежнїми від його містами, й Ешану та залежні від неї міста, й Ефрон із залежнїми від його містами.

²⁰І не прийшов вже в силу Еробоам за часів Абії. І побив його Господь, і він помер.

²¹Абія ж убив ся в силу, й взяв собі чотирнайцять жінок, і народилось йому двайцять два сини та шістнайцять дочок.

²²Прочі подїї Абієві і його вчинки й слова записані в оповіданнї пророка Адди.